У полі чотири роки тому збудував собі оселю місцевий фермер Олександр Бескід. Парканом не обгородився та й не планує. Така життєва позиція. А ще ні від кого городитися: до найближчого сусіда — ціле поле. Будуватися тут подалі від галасу, а не у селі вирішила дружина Олена.
В обробітку у фермерів 427 гектарів землі. Оглянути поля вирушають щоранку. Найближче: жито та ріпак, найдальше, за 15 кілометрів, — пшениця. Із банку на землю пів року тому прийшов працювати один із синів — Іван. На ріпаку вже добре знається.
Комаху перемогли — урожай буде. Збиратимуть ріпак через місяць. Цьогоріч вперше фермери посіяли овочі, на двадцяти гектарах: капуста, огірки, цибуля, помідори, морква. У планах — фруктовий сад та полуниця. Що вирощують на продаж, те й самі їдять. Але скільки б не посадили овочів місцеві сільгоспвиробники, на ціні це мало позначиться, — каже Олександр Бескід. Овочеві ціни не загадує.
І Олександр, і Олена зізнаються: клопотів з обробітком землі мають багато. Додаткових городів та власного господарства не заводять, намагаються витрачати час, який з'являється, на життя. Усім, хто любить та обробляє землю, бажають щоб вона віддячувала їм. А ще радять дивитися, як працюють фермери у європейських країнах та забувати народні мудрості про високі паркани та найліпших сусідів за ними.
