Їх люблять чоловіки не менше за свої автомобілі та комп’ютери. А дехто, навіть, більше. Але уже у двадцять вони стають раритетами. Проте не усі їх позбуваються після кількарічного використання. Едуард Поліщук, наприклад, їх колекціонує. Як ви здогадалися, мова піде не про жінок, а про мобільні телефони.

Європейські, австралійські та російські. У його колекції мобілок більше сотні експонатів. А почалося усе ось з цієї Нокіа 3110. Нею Едуард Поліщук користувався у 98-му. Потім продав і викупив лише два роки тому - на інтернет-аукціоні, коли уже став колекціонером. Про найцінніші експонати Едуард може розказувати годинами. Не ультратонкі, не надто зручні і з обмеженими функціями - вони були створені лише для розмов.

З цим телефоном можна пірнати і уже під водою приймати дзвінки, каже Едуард, і без хвилювань занурює мобілку у воду.

Більшість мобільників Едуард ремонтує сам. Каже, 99% несправностей - це усього лиш проблеми з батареями. Моторола Інтернейшнл 1000, так званий "чемодан" - був популярним 20 років тому. Він і сьогодні працює та приймає дзвінки.

Сьогодні в Україні таких колекціонерів близько двадцяти. Вони спілкуються у соціальних мережах. Більшість експонатів колекції Едуарда - привезені з-за кордону або куплені на аукціонах. Їхня ціна - від символічних п’яти до тисячі гривень. Але з кожним роком вартість раритетних мобілок зростає, каже Едуард, і вони вже сьогодні стають хорошим предметом для інвестицій.