Одяг, із якого виросли власні діти, іграшки та інші речі просять на викидати, а дарувати тим, хто цього не має. На Здолбунівщині соціальні працівниці вмовляють матерів не відмовлятися від малюків, навіть якщо їм ніде жити та у що одягатися самим та новонароджених. Часто самі стають благодійницями, якщо на заклик про допомогу ніхто не відгукується.

Вона - колишній шкільний психолог. Торік вирішила стати ще кориснішою — працевлаштувалася до Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Тепер дбає про чужих дітей та намагається зберегти сім'ї, щоб батьки не розлучилися, а діти не потрапили до притулків. Бо її підопічні — неблагополучні сім'ї.

Цей центр працює з 85-го. За останні роки, кажуть тут, сімей у складних життєвих обставинах побільшало. Допомога центру грошову підтримку не передбачає. Чужій біді зарадити можуть допомогою психолога, педагога, юриста.

Робота цих фахівців, переконують у центрі, дуже важлива. Двох жінок їм вдалося відмовити залишати новонароджених дітей. Вони не потрапили до такого сиротинцю. Й не стали державними дітьми. Вчасна психологічна допомога, дружні бесіди та звичайна людська підтримка — це вже чимало.

Ольга теж мама. Виховує двох дітей. Їхні цукерки часто ділить й віддає чужим дітям, як і решта соцпрацівниць.

Найбільша радість та подяка для працівників центру, коли сім'ї миряться та возз'єднуються.