Протестувати мирно українці можуть вчити інші країни світу. Цьогоріч у протистояннях з владою у Таїланді та Туреччині загинуло мирне населення. З бойовими сутичками, стріляниною та людськими жертвами у 2011 році владу змінювали у Лівії. Про роки життя у цій країні до революції та у розпал військових дій Перший місцевий розпитав у лікаря з Корця, котрий прожив у Африканській країні десять років.

Поїхати до Лівії кореччанин лікар-травматолог Богдан Швед вирішив у 2000-му році. Думав, що попрацює рік-два, та затримався на вісім. Затим повернувся додому й... знову вирушив у Лівію. Каже, тепер ця країна зайняла частину серця.

Сама країна та рівень життя населення українського лікаря вразили. Каже, люди жили достойно, та й приїжджі спеціалісти, а їх у країні чимало, почувалися в безпеці. Звісно, дотримуючись певних норм. Та й ставлення до медиків дозволяло почувати себе упевнено.

На початку 2011-го, коли в країні почалася революція, що призвела до повалення режиму Каддафі, чимало іноземців виїхали. Богдан Михайлович лишився іще на рік. Бойові дії, як каже, через вікно не споглядав, працював активно. Розповідає, поранених не ділили. Адже лікар у першу чергу лікар і для повстанців, і для революціонерів. Та й умови, в яких працювали медики у військовий час, мирній Україні поки недосяжні.

Нині Богдан Швед продовжує лікарську практику. Працює у Корецькій центральній районній лікарні. На нинішні події в країні дивиться скептично. На все має свою думку. Каже: може оцінити демократію не лише з висоти прожитих років, а й з власного іноземного досвіду.