Гуртожиток без решітки на вікнах, розвішане прання на мотузках і перехожі, які гуляють вулицею, розмовляючи по телефону. Не відразу розумієш, що знаходишся на об’єкті під охороною. Про те, що це виправний центр і тут перебувають засуджені нагадує лише решітка та натягнута колючка над парканом.
Зараз у Городоцькому виправному центрі перебуває 226 засуджених. Середній вік до 30 років. Третина має першу судимість. А інші далеко не зразкові. Вбивці, ґвалтівники, розбійники, які вже відсиділи певний термін у колоніях і переведені у виправний центр за хорошу поведінку.
Івану 37 років. У Городоцькому виправному центрі два місяці. Перед тим, за вбивство жінки, відсидів на Тернопільщині. Через чотири роки вийде на волю. У закладі працює. Займається ковальством.
Тезка Івана сьогодні варить борщ у їдальні. А ще кілька років тому зовсім не розумів як це робиться. Вдома готувала дружина, радували двоє дітей. Але чоловік вбив свого батька і став засудженим. В один момент втратив все. Жінка з ним розлучилася. Доньок не бачив вже 4 роки. «На зоні» окрім кулінарних здібностей і нема чим похвалитися..
Засуджені Городоцького виправного центру не лише вміють готувати перші та другі страви, а й печуть хліб, роблять закрутки, садять город і працюють на роботах. А все для того аби себе утримати. Адже заклад фінансується за власний кошт.
Засуджені обробляють каміння та роблять бруківку. Продають цей товар за ціною 95 євро за тону. Така ціна для іноземних покупців. Для своїх дешевше. Також займаються ковальством. Чимало виробів у закладі зроблено руками в’язнів. Зараз закінчують робити лави. Але працівники установи не можуть змусити всіх засуджених працювати. Одні не вміють інші не хочуть. Деякі окрім як прибрати територію та підмести казарму – ні до чого й не здатні. А от дивитись телевізор люблять усі.
Окрім перегляду новин і фільмів – засудженим Городоцького виправного центру дозволено носити цивільний одяг, а не робу і саме головне користуватися засобами зв’язку. В’язні вільно і без обмежень розмовляють по мобільних телефонах. Олексій прибув у Городок з Катеринівської виправної колонії. Відмінності вже помітив.
З дозволу адміністрації установи дані злочинці можуть проживати зі своїми сім'ями в межах населеного пункту, де розташований центр. На даний час так живе один чоловік.
Також в’язні можуть без обмежень користуватися грішми. Зарплатню отримують на руки. І відразу йдуть її витрачати у магазин, яких у центрі два. Товари як у торгових закладах міста, ціни також. Звісно алкоголю немає, але цигарки так. Вони та чай найбільше у попиті.
Кому магазинна їжа не до смаку – може зготувати собі сам. У казармах де проживають в’язні є кімнати для приготування їжі. Ніж на ланцюжку аби не вкрали, плита та холодильник. Деякі харчі можна покласти до себе у шафу. В Олександра поки вона порожня. Адже він нещодавно прибув в установу.
Олександр живе у казармі разом з іншими 50 в’язнями. У кожного ліжко, тумба та стілець. Загалом все необхідне. Обмежень мінімум. Щоправда коли країна живе у режимі економії – скрутніше доводиться і пенітенціаріям. Світло у виправному центрі не вимикають, але дровами вже користуються.
Також начальник центру хвилюється аби не закрили підприємство Рівне азот, про що останнім часом стільки розмов. Адже там працює чимало в’язнів, а також виробництво подає тепло для засуджених.
Юрій Томашук сподівається, що хімічний гігант не зупиниться і ця проблема вирішиться на державному рівні. У протилежному випадку буде не солодко усім. Засудженим у першу чергу. Не буде роботи, відповідно зарплатні, а далі доведеться обмежити себе у дрібних радощах життя - цигарки, поповнення мобільного телефону та інше. Але злочинці про це не думають. Складні проблеми залишаються на плечах керівництва. В’язні знають, що тут тимчасово. Рахують дні до виходу на свободу.
Воля чекає усіх. Питання лише у часі. Насторожує інше – чи не повернуться ці люди сюди знову? Адже як показує практика – більша частина засуджених на шлях виправлення не стають. Не можуть себе віднайти у звичайному житті тому воліють знову повертатися «на зону», при цьому обкрадаючи, знущаючись та зрештою і вбиваючи інших людей.
