Рідні встигають передати бійцям ще необхідні сумки з речами. А вже за півтори години на плацу військової частини священик читає молитву та окроплює бійців і автомобілі, якими вони вирушать на схід.
Потім три хвилини на прощання з родичами та друзями.
Військовослужбовці третього стрілецького батальйону не вперше вирушають у зону АТО. Щоправда, ціль, як і в попередні рази - виконати службове завдання і повернутись живими.
Комбат не називає ані кількість бійців, ані місце дислокації з зрозумілих усім причин. Самі військовослужбовці теж не говіркі, розповідають лише про свій настрій.
Проводжали бійців оплесками не лише рідні і близькі, а й прості перехожі та пасажири автівок.