З першого дня Різдва по всій Україні починають колядувати. Гурти колядників заходять на подвір’я кожної хати, щоб прославити господарів та побажати їм достатку. Раніше можна було також зустріти й ляльковий або живий вертеп – фольклорний театр, який розігрував сценки народження Христа, прихід волхвів з дарами тощо. Деякі гурти колядників вирізнялися особливими різдвяними атрибутами – дзвінком або Віфліємською зіркою.
На перший день Різдва, як і на Пасху та Трійцю, уважно спостерігають за тим, хто першим увійде до хати. Особливо бажаним вважається прихід чоловіка, адже, на відміну від жінки, такий перший відвідувач віщує чистий рік у хаті.
У селі Нобель Зарічненського району нерідко в перший день Різдва колядників запрошували посидіти на порозі. Тут вірили, що цей обряд сприятиме плідності курей. З аналогічною метою в с.Кисоричі Рокитнівського району в цей день смажили сало.
З різдвяним днем пов’язаний звичай ушанування баби-повитухи. На території Полісся він відомий під назвою «нести бабі пироги». Один із принесених пирогів обов’язково повертався до домівки породіллі. За народними уявленнями, магічні дії «баби» позитивно впливали на здоров’я жінки та її дітей, таким чином забезпечували продовження роду. «Баба» також частувала «онуків» волоськими горіхами з медом – «щоб були жінки «солодкими» для своїх чоловіків».
На Різдво відвідувати бабу могли і діти – ті, яким вона допомагала з’явитися на світ.
