Сергій навіть і думати не хотів, що не повернеться з війни - кажуть рідні.
Так само раптово 38-річний Сергій Левчук, батько двох дітей, мешканець невеликого села Бабин на Гощанщині, потрапив і на війну. За два дні пройшов медкомісію, каже дружина, ще за два - поїхав на полігон, а звідти - в АТО.
Рідні не приховують: намагалися його відмовити, але Сергій знав - так чи інакше піде захищати свою країну.
Після загибелі Сергія саме сину довелось перебрати на себе обов'язки голови сім'ї. Тепер 16-річний Роман з вдячністю згадує ті життєві настанови, які йому давав батько.
Про надзвичайно добрий і - водночас - міцний характер згадує і згорьована матір...
Сергій був майстром на всі руки. Між поїздками закордон на заробітки власноруч збирав техніку. Він не любив вихвалятися, а був людиною справи.
За свої 38 років Сергій встиг народити сина, побудувати дім та посадити дерево. Навіть не одне. Напередодні війни розсадив ось ці молоді саджанці біля хати, адже завжди мріяв про великий сад. Сад, який стане домом для улюбленої білосніжної голубки Федори...
Ми не маємо права забувати. Ми не маємо права робити вигляд, що нічого не відбувається. Вшановуючи память загиблих, не забувайте і про живих. Їм потрібна ваша підтримка і небайдужість.
