Цьогоріч влада міста вирішила не проводити військовий парад та урочисту ходу головними вулицями міста. Відтак і залишились у минулому велелюдні колони, які 9 травня йшли через усе місто до Дубенського військового меморіалу святковою ходою. 70-ий ювілей Перемоги представники обласної та міської влади, разом з ветеранами Другої світової війни поклали квіти до пам’ятника "Загиблим за Україну". Потому біля Дубенського меморіалу відбувся спільний молебень пам’яті полеглих у найкривавішій війні людства, за участі представників різних релігійних конфесій.
У пам’ять про загиблих, у більшості присутніх, на грудях був прикріплений червоний мак.
Ті 70 років, які відділяють нас від Перемоги, зробили свою справу: переважна більшість тих, хто здобував Перемогу, пішли з життя. Ті ж, хто досі живий, і в кого вистачило сил та здоров'я прийти до меморіалу 9-го травня, уперше, окрім слів вдячності від присутніх, почули звернення учасників війни. Але вже нинішньої, що триває на Сході нашої держави. Боєць батальйону спеціального призначення "Захід" із позивним "Бродяга" зауважив, що нині найголовніше для бійців - пам’ятати, що вони є нащадками тих героїв, котрі боронили наш край 70 років тому.
У час війни Валентин Черемуха був ще підлітком. Він воював у партизанському загоні імені Федорова, та коли його загін пішов на далі на захід він лишився жити і працювати на Рівне нщині .
На його переконання, і минула війна, і нинішня - вина і наслідок амбіцій певних осіб у історії.
Та попри все, 86-річний Валентин Черемуха, який за життя дослужився до звання майора - вірить, що мир в Україні настане і колись братні народи порозуміються.
Під кінець урочистостей до вічного вогню біля підніжжя пам’ятника невідомому солдату поклали гірлянди квітів від міської громади і сотні весняних букетів від вдячних рівнян. А на Алеї героїв військового меморіалу обеліски вбрали за українським звичаєм - вишитими рушниками.
