На новому Пріусі та по-новому, з проблисковими маячками рівненські міліціонери виїхали у свій останній, нічний міліцейський патруль.
Так, за неквапливими бесідами про майбутнє відповідальний черговий по патрульній службі Рівного інспектуємо роботу піших патрулів. Знайомимося з Володимиром. У старшого прапорщика за плечима два відрядження на схід. Слов’янськ, Волноваха та Дебальцеве. І пісня написана на пам’яті про ті дні в окопах Донбасу. Записом з динаміка свого телефону ще кілька годин, як міліціонер вирішує поділитися зі світом.
Перший виклик. Повідомлення про масову бійку в одному з розважальних закладів міста виявляється хибним. Навіть заявника з першої спроби знайти не вдається.
На вулиці знаходимо чоловіка з напідпитку і з розбитим обличчям. Хто його бив чоловік не бачив, а заяву в міліцію писати – передумав. Патрулюємо далі. До опівночі лишається кілька хвилин.
Дванадцята ночі. Наш екіпаж не помітив зміни статусі міліціонера на поліцейського, зате затримав порушника правил дорожнього руху. Чоловік поспішав додому, проїхав на червоний і Мало не збив жінку з дитиною.
Вже поліцейські для під страховки все ж викликають ДАІ на місце. Проводять з водієм профілактичну бесіду, і обмежуються попередженням. Виявляється, цієї ночі на підмогу патрульним в місті виїхали ще й активісти з місцевої самооборони та дорожного контролю, як це вже було два роки тому, під час революції гідності.
Так і минає ніч, яка розділила роботу правоохоронців на міліцію, та поліцію. Ті, хто виходив в місто міліціонерами, а повернулись поліцейськими особливої різниці не відчули. От тільки зі званнями видалась невелика плутанина.