Чому ви стали волонтером? Який випадок вас до цього спонукав?
- Ситуація склалась так, що будучи в АТО, мені потрібно було їхати додому, оскільки дружина була вагітна і в нас нема кому її підтримати. Щоб не сидіти вдома склавши руки, я почав займатись волонтерством, для цього зібрав свою команду з друзів, і вже приблизно рік ми займаємось цим.
Які на разі потреби бійців? На що і як збираєте кошти?
- Найголовніше: теплий одяг, взуття та інше. Держава забезпечує бійців одягом низької якості. Зараз збираємо кошти на хімічну одноразову грілку. Коли виникає якась потреба у бійців, телефоную знайомим, пишу в себе на сторінці в соціальній мережі, на сторінках «Самооборони Майдану», допомагають центри підтримки, в нас є кілька жертводавців.
Крім волонтерства, де ще працюєте, який Ваш основний заробіток?
- Я працюю виробником меблів, точніше складальник корпусних меблів, тим і заробляю. Я не заможній, але вистачає на життя.
Що для Вас важливіше: сім’я чи волонтерська діяльність?
- Безумовно, сім’я, в мене нема нічого важливішого, ніж вона. Волонтерська діяльність, звичайно, займає більше часу. Але я виконую різні роботи, перш за все я самооборонівець, головна мета - це досягнути результатів Революції Гідності, тим і займаюся вже два роки, волонтерство, можна сказати, другорядна робота.
Чим займались після завершення Революції Гідності?
- Для простих людей Майдан завершився, коли стало відомо, що Янукович поїхав. Насправді, ні, він продовжувався. У нас була окрема розвідка, це вже можна озвучувати. Називається вона «Борис-2». Ми жили окремо, не на майдані. Це була 14 сотня, окрема розвідна група. Ми їздили на автомобілі водоканалу (ремонтний синій автомобіль). Деколи думали, що це навіть міліція. Одного разу ми знайшли місце, де стріляв снайпер, тоді - можна сказати - виконали роботу міліції. Охороняли офіс водоканалу, «брали» офіси сина Януковича і Пшонки.
Чим займаєтесь як самооборонівець?
- У вересні цього року в мене були поїздки за кордон, відвідав майдан у Молдовії. Мав сконтактувати наших людей з організаторами їхньої революції, з місцевою самообороною. Коли вони дізнались, що я з України, одразу закрили в будці і почали допитувати. Сказали: «Давайте біжіть звідси швидше. Чого ви сюди приїхали? Ви або дурні, або дуже сміливі».
Як ставиться ваша дружина до такої активної діяльності?
- Як кожна дружина, звісно, негативно. Вона хоче, щоб я вдома був постійно, біля неї. Але я її розумію, пояснюю «Це потрібно для нас». Звичайно, трапляються сварки, коли тиждень вдома нема чоловіка.
Під час поїздок до АТО траплялись курйозні ситуації?
- Звичайно. Туди ми доїхали нормально, а потім нас попросили з батальйону «Айдар» доставити бус у Рівне . Ми його взяли, але нас не попередили, що у ньому не було гальм. З нами був прикордонник, як раз перед блокпостом ми зрозуміли,що відмовили гальма, коли не змогли зупинитись. Швидкість велика, наш водій, почав гальмувати. Пролетіли ми блокпост зі швидкістю 40км, ледь не поприбивали наших солдатів, я не знаю, диво, що вони нас не пристрелили. Зупинилися, десь за 50м від поста, наші солдати під'їхали вже у бойовій готовності. Добре, що прикордонник був у формі, він показав документи, ми свої волонтерські і нас відпустили. Ось так без гальм ми проїхали всю зону АТО, у Житомирі ще колеса відпали. Ледь доїхали десь за 20 годин.
Як прийшла ідея створити аукціон «VIPкава»?
- Аукціон працює з квітня, ідея прийшла досить спонтанно, я побачив подібний аукціон у Луцьку,здається, тоді і захотілося зробити щось подібне у Рівному. У нас тоді справи з волонтерством йшли погано і хлопцям на передовій потрібні були кровоспинні бинти, так і з’явилась ця ідея, щоб продавати кавування з депутатами та відомими людьми.
На скільки ефективним вийшов такий аукціон?
- Вже орієнтовно зібрано 40-45 тис. На 30 тис. куплено кровоспинні бинти. Детальніше, через декілька тижнів буде звіт, там можна буде дізнатись.
P.S. Приєднатися до аукціону та допомогти бійцям АТО можете і ви - https://www.facebook.com/groups/687315241391616/?fref=ts
