Ось так рік тому в Рівному зустрічали Романа Рудейчука, він же кіборг «Рудя». Доброволець «Правого Сектору» отримав важке поранення в голову, в січні 2015 року біля Пісків, і після лікування у Дніпропетровську повернувся на бАтьківщину. На передову Роман пішов у 18 років. Три місяці служби у зоні АТО закінчилися шпиталем : з голови лікарі дістали три мінних осколки, найбільший майже 3 сантиметри, а найменший – ось цей, котрий він залишив собі. Каже: у момент вибуху був без шолОма. Зняв його, бо не підходив по розміру та й спадав постійно.
Далі була кома, численні операції, та життя з «нуля»: їсти, ходити, розмовляти – все заново. А нині – рік потому, в Руді розпочалася нова боротьба – із бюрократичною системою держави. Роман звернувся в обласну спілку ветеранів АТО, де йому назвали список усіх документів, та епікризів, треба зібрати, аби мати шанс отримати статус учасника бойових дій. Та, кажуть, шанси малі, бо хлопець не мобілізований, а пішов воювати добровольцем. Попри це, Роман хоче домогтися свого. Каже: старається не лишень для себе, а й для таких самих як і він, добровольців, котрі кинуті під «жорна» державної системи.
Нині, за майже два роки неоголошеної війни немає прописаного механізму отримання статусу учасника бойових дій для добровольчих батальйонів, кажуть спеціалісти. Проте боротися варто, адже є прецеденти, коли бійці таки добивалися довгоочікуваного визнання.
Рудя не втрачає оптимізму, та ще й підбадьорює таких самих , як і він – молодих добровольців, котрі боронять свою державу та її громадян.
