15 квітня в Парламенті зареєстровано за № 4456 проект Закону України «Про організацію медичного обслуговування населення в Україні» (далі — законопроект № 4456) та за № 4457 проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства України з питань фінансування охорони здоров’я».

Ініціаторами законопроектів виступили народні депутати, члени Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

Законопроектом № 4456 пропонується визначити основні засади організації медичного обслуговування населення на сучасному етапі розвитку системи охорони здоров’я та особливості діяльності суб’єктів господарювання, що здійснюють медичну практику. Законопроект складається з 8 розділів, серед яких, зокрема, з: організації медичного обслуговування, класифікації закладів охорони здоров’я, фінансового забезпечення їх діяльності та договори про медичне обслуговування населення тощо.

Розділом з організації медичного обслуговування визначено, що загальну координацію медичного обслуговування та координацію надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги забезпечуватиме МОЗ України. А координацію надання первинної, вторинної (спеціалізованої) , екстреної, паліативної, стоматологічної медичної допомоги та медичної реабілітації забезпечуватимуть територіальні органи з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та Рада міністрів Автономної Республіки Крим.

Фінансування цих видів медичної допомоги здійснюватиме спеціалізована закупівельна агенція з регіональними її підрозділами (обласними, Київським та Севастопольським міськими та спеціалізованою закупівельною агенцією Автономної Республіки Крим).

При цьому визначається, що спеціалізована закупівельна агенція буде державною установою і головним розпорядником за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, що уповноважуватиметься Кабінетом Міністрів України на забезпечення реалізації державної політики в сфері вибору постачальників і відшкодування витрат за видами медичної допомоги на основі укладених договорів про медичне обслуговування населення, виходячи з потреб населення в певних видах медичної допомоги. Положення про цю агенцію затверджуватиме Уряд.

Розділом з класифікації закладів охорони здоров’я визначено, що вони класифікуються залежно від форми власності, організаційно-правової форми, виду діяльності, спеціалізації та виду медичної допомоги, що ними надається. Окрім цього, ці заклади за видом діяльності поділяються на основні (із забезпечення надання первинної, вторинної, третинної медичної допомоги та інші) та допоміжні (лабораторно-діагностичні центри, станції переливання крові, патолого-анатомічні центри та ін.).

Також даним розділом визначений порядок утворення та реорганізації діяльності закладів охорони здоров’я. Так, утворення й реорганізація закладів державної і комунальної форми власності здійснюватиметься за рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування у порядку, що передбачає обґрунтування забезпечення потреб населення у медичному обслуговуванні та підвищенні його доступності, якості та безпеки. А припинення діяльності таких закладів здійснюватиметься за рішенням власника у порядку, що передбачає обґрунтування недоцільності функціонування закладу через неможливість забезпечення в ньому надання безпечної медичної допомоги або зменшення потреб у відповідному медичному обслуговуванні у зв’язку з запровадженням альтернативних варіантів забезпечення таких потреб та/або через депопуляцію місцевості, у якій розташовано заклад охорони здоров’я.

При цьому припинення їх діяльності здійснюватиметься лише за умови:

забезпечення збереження комплексності і безперервності медичного обслуговування населення;

випереджального інформування працівників закладів охорони здоров’я та населення про зміни медичних маршрутів пацієнтів.

Щодо фінансового забезпечення діяльності лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я, то законопроектом з обслуговування передбачається, що фінансування закладів охорони здоров’я державної і комунальної форми власності здійснюватиметься за рахунок:

коштів державного бюджету для фінансування медичної допомоги у межах програми державних гарантій;

коштів місцевих бюджетів, громадян, роботодавців, некомерційних організацій, для спів­оплати медичної допомоги, наданої відповідно до програми державних гарантій, оплати медичних послуг, що не входять до гарантованого рівня медичної допомоги, а також для фінансування заходів з покращення умов надання медичної допомоги, підвищення матеріально-технічного та кадрового потенціалу, інших заходів, спрямованих на реалізацію статутних завдань закладів;

коштів міжнародних організацій для фінансування програм і заходів у сфері охорони здоров’я. При цьому законопроектом передбачено, що фінансування закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги у межах програми державних гарантій здійснюватиметься з урахуванням концентрації коштів державного бюджету на охорону здоров’я:

на рівні областей, Автономної республіки Крим та міст Києва і Севастополя для фінансування: екстреної медичної допомоги; первинної, вторинної (спеціалізованої), стоматологічної, паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації;

на загальнодержавному рівні для фінансування третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Фінансування надання медичної допомоги закладами охорони здоров’я за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету здійснюватиметься відповідно до бюджетного законодавства шляхом укладення договорів про медичне обслуговування населення, виходячи з потреб населення у певних видах медичної допомоги, у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів на відповідний рік.

Планування гарантованого обсягу медичної допомоги здійснюватиметься в рамках програми державних гарантій у сфері охорони здоров’я згідно із законодавством та визначатиметься за методикою, розробленою МОЗ України.

Для фінансування діяльності закладів охорони здоров’я, а також фізичних осіб — підприємців, що здійснюють господарську діяльність з медичної практики, з надання медичної допомоги в межах програми державних гарантій відповідно до укладених договорів про медичне обслуговування населення можуть використовуватися, зокрема, такі методи оплати: подушна оплата, коригована з урахуванням ризиків та характеру розселення (сільська місцевість/місто) з цільовим фінансуванням профілактичних та інших пріоритетних програм; глобальний бюджет; глобальний бюджет з плануванням обсягу необхідних коштів з використанням діагностично-споріднених груп та ін.

Договір про медичне обслуговування населення укладатиметься із закладом охорони здоров’я з метою забезпечення надання населенню медичної допомоги за рахунок бюджетних коштів з урахуванням диференційованої співоплати населенням. Сторонами договору про медичне обслуговування населення будуть головні розпорядники бюджетних коштів відповідного рівня та суб’єкти господарювання у сфері охорони здоров’я. Примірний договір про медичне обслуговування населення та порядок його укладення затверджуватиметься Урядом.

У свою чергу, законопроектом № 4457, зокрема, передбачається уточнити положення Бюджетного кодексу України, яким визначаються видатки державного та місцевих бюджетів. Так, пропонується уточнити, що видатки державного бюджету на охорону здоров’я включають програму державних гарантій у сфері охорони здоров’я, до якої, зокрема, входитиме: екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована), третинна (високоспеціалізована), паліативна, стоматологічна медична допомога.

Джерело: Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»