У залі - ажіотаж. На прем'єру вистави "Лялькар" прийшло стільки охочих, що стільців на всіх не вистачило. Довелось облаштувати додаткові місця. Доки глядачі розміщуються у залі, на сцені - останні приготування. Танцюристи востаннє повторюють "па" та розминаються. У них - дебютний показ вистави, яку вже давно хотіли втілити на сцені - з танцями, поезією та піснями. Сценарист "Лялькаря" Валерія Супонькіна-Лагнюк розповідає, довго шукали та підбирали підхожу літературу. Зрештою вирішила написати самостійно.
Авторка сценарію зауважила, назва вистави - символічна, і неоднозначна.
Робота над виставою тривала три місяці. В "Лялькарі" зуміли поєднати усі свої фантазії, творчість та нову хореографію.
Над виставою працювали близько сотні людей. Серед них, вже традиційно, і відомі рівняни. Роль у "Лялькарі" знайшлась для кожного". Так само, говорять автори проекту, кожен у виставі побачить своє.
