Бажання укомплектувати холодильники найкращими та найсмачнішими продуктами часто призводить до проблеми перенасичення: ми беремо більше, ніж нам потрібно. А тим часом сміттєві баки переповнюються органічними відходами, склотарою та подарунковими упаковками. Чи повинні ми самі дбати про розподіл того, що викидаємо? Чи має «культура сміття» стосуватися кожного, чи це справа комунального господарства нашого будинку?

За статистикою одна людина щороку стає джерелом 400 кг сміття, сім’я з 4-ох чоловік – 1600 кг. Щоб якось зупинити цей процес накопичення відходів, потрібно навчитися їх правильно сортувати та використовувати вторинно.

У країнах Західної Європи переробляється 30-50 % відходів, у США та Японії – 60-70 %, у країнах, що розвиваються, – 7-10 %, в Україні – 3-5%. За прогнозами спеціалістів, до 2025 року кількість сміття зросте у 4-5 разів, а вартість його переробки та зберігання – у 2-3 рази. Тому утилізація відходів стала глобальною проблемою екології.

Наразі функціонує 800 офіційних звалищ, які займають 4% території країни, і щороку вони стають більшими орієнтовно на 20 %. Стихійні ж вивезення сміття складають 64 % від загального обсягу. Крім цього, сміттєзвалища займають територію потенційних продуктивних ґрунтів, забруднюють стічні води, випаровують отруйні гази, стають джерелами вірусів та інфекцій. Подібні факти спонукають замислитися про доцільність негайного вирішення цієї проблеми.

Завдяки зменшенню витрат енергії, яку отримують в основному з викопного палива, переробка відходів стає одним з найефективніших методів зменшення концентрації газів. Це, в свою чергу, сприяє боротьбі з парниковим ефектом. Продукти згоряння викопного палива порушують баланс газів в атмосфері, збільшуючи частку CO2. Типовий проект утилізації звалищного газу потужністю 0.5-1МВт зменшує викиди парникових газів в розмірі, еквівалентному викидам 10 тис. автомобілів.



утилізація сміття

При розкладанні органічних сполук утворюється метан – горючий газ, який після очищення можна використовувати як паливо. Україна має потенціал у видобутку 7 млрд м3 такого біогазу (враховуючи, що використовує біля 75 млрд м3 газу щороку).

У більшості великих міст вже з’явилися контейнери для збору скла, паперу, пластику та металу. Це поки що чи не єдиний варіант попереднього сортування сміття. Проте, коли буде врегулювано законодавчі питання, сортування та подальша переробка сміття на вторинну сировину стануть обов’язковими. Це неминуче.

А допоки українські закони не встановлюють чітких вимог до розподілу відходів, можна дотримуватися хоча б таких простих правил.

1. Вдома складати сміття у два окремі контейнери: для органічних (їжа та інше) та неорганічних (усе, що можна переробити у вторинну сировину) відходів.

2. Сміття зі скла, паперу, пластику та металу викидати у спеціалізовані контейнери. Якщо такого поблизу немає, спробуйте поспілкуватися з мешканцями вашого будинку і написати заяву у ЖЕК про встановлення контейнера.

3. Здавати макулатуру, ПЕТ-пляшки, поліетилен, пластмаси, алюмінієві банки, склобій у пункти прийому вторинної сировини.

4. Перед візитом у супермаркет взяти з собою еко-сумку (торбинка з цупкої матерії), аби щоразу не купувати поліетиленові пакети.

5. Батарейки та енергозберігаючі лампи не викидати у смітник, а здавати у найближчі пункти прийому.

Зрештою, тут доречним буде правило Маленького Принца: «Прибрався сам уранці – ретельно прибери й свою планету».