Історія виникнення свята сягає сивої тисячолітньої давнини і пов’язана з незвичайним станом природи і, відповідно, особливим етапом у житті людини.
Свято Покрови було введено у християнство в 10 столітті. Про це свято існує така легенда: місто Константинополь було оточене чужинцями, і тоді біля церкви з’явилася Пресвята Богородиця разом із ангелами, пророками та апостолами і накрила своїм омофором всіх місцевих жителів, що молилися. Це було передвістям перемоги. Так і сталося: невдовзі надійшли воїни-захисники і звільнили населення від нападників.
Тобто це свято означає перемогу над ворогом.
Тому день Покрови вважався найбільшим і найважливішим святом і для козаків. Цього дня у козаків відбувалися вибори нового отамана. Вони вірили, що Свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови.
Козаки надзвичайно вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто святкували день Покрови, що впродовж багатьох століть в Українi воно набуло ще й козацького значення і отримало другу назву - Козацька Покрова. І від недавна свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва.
Традиційно вважається, що до Покрови земля повинна вкритись листям або снігом.
Також зазвичай до Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої. Наші бабусі вважали, дівчата, котрі хочуть взяти шлюб саме цього року,повинні побувати на свято Покрови у церкві і помолитися: „Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку”, „Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду”, „Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”.
На Покрову існував такий звичай: старша господиня брала вишитого рушника, що був над iконою Богородиці, і розвiшувала його над вхiдними дверима. Пiд ним ставали, як йшли до церкви, i проказували:
Пресвята Покрiвонько,
Перед твоїм кривалом
Голови схиляємо.
Прохаємо, Покрiвонько,
Од лиха укрити,
Здоров’ячко наше
Знов нам обновити.
Це робили для того аби всі члени родини були здоровими. А для того, щоб будинок завжди був захищений від нечистої сили і, щоб Покрова опікувалася оселею, то її в цей день освячували свяченою водою та празниковою свічкою, а також вселялися в новий дім й святкували ще й новосілля.
Народні прикмети пов'язані зі святом Покрови:
Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто - до легкого року, а нечисто - до суворої зими.
Якщо на вишні листя опаде до 14 жовтня - зима буде тепла, якщо ж вишня зелена - зима буде люта.
Якщо сильний вітер з півдня - зима буде теплою, з півночі - холодною, із заходу - сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.
Якщо в цей день сніг не покрив землю - не покриє в листопаді та грудні.
На Покрову вітер - весна буде вітряна.
Відліт журавлів до Покрови - на ранню зиму.
Якщо на Покрову сніг - буде багато весіль.
Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.
