Грудень називають шапкою зими, передднем новоріччя, заспівом зими: "Грудень рік закінчує, зиму розпочинає". Про грудень існує безліч прикмет, вірувань.

В грудні студень – вліті тепло.

Грудень затули дверима, а він тобі вікном злізе.

Грудень землю грудить, а не вистудить.

Грудень землю грудить, хату студить.

Грудень і замастить, і загвоздить, і санками хід дасть.

Грудень – кінець рону, початок зими.

Грудень м’який – зима буде люта.

Грудень око снігом радує, а вухо морозом рве.

Грудень поле грудить, а землю студить.

Грудень снігом замете – буде літо золоте.

Грудень-студень, на всю зиму землю студить.

Грудень сухий буває – суха весна і сухе літо довго потриває.

Грудень тримає студень – весна не за горами.

Грудень холодний та сніжний – хліб буде буйний та пишний.

Днина груднева куца – сюди тень, туди тень, от і минув день.

Погода в першім тижні грудня стала – зима буде довготривала.

Погода протягом кожної доби після 26 грудня завбачає погоду кожного місяця наступного року (26 грудня – січень, 27 грудня – лютий і т.ін.).

Прийшов грудень – приніс студінь.

Рихтуйтеся, люди, бо іде студень.

Смутний грудень як прийде студень.

Смутно, як в грудню по полудню.

Сніг в грудні заляже – в серпні жито виляже.

Сніг в грудні глибокий – урожай високий.

Сніги великі випадуть у грудні – буде літо плодородне.

Сонце в грудні на літо, а зима на мороз повертають.

Сподівайся од нього добра, як від грудня погоди.

Сумний грудень і в свято, і в будень.

Тепло в грудні, як за лихим паном.

Холоди в грудні великі – вліті тепло.