rivne1.tv / Проекти / Святкові канікули /
// 23.02.2017

теги: Рівне 1, Масляна, традиції

Масляна: історія та традиції

Масляна: історія та традиції
Дане зображення не є прямою ілюстрацією до матеріалу.
Масляний тиждень в Україні святкують за тиждень до Великого посту. У цьому році Масляну відзначають з 20 по 26 лютого.

Свято Масляної здавна пов’язувалося із весняним пробудженням природи. Після прийняття християнства православна церква включила його до свого календаря.

Тиждень перед Масляною називали «всеїдним», оскільки протягом цього часу церковний статут дозволяв їсти скромні продукти.

У народній свідомості Масляна сприймалась як найкращий у році час, який асоціювався із ситістю й веселощами.

Кожен день Масниці має своє значення і на кожен день припадають якісь певні події. Увесь тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна і Широка Масляна. Вузька Масляна — перші три дні: понеділок, вівторок і середа, а Широка Масляна — це останні чотири дні: четвер, п'ятниця, субота та неділя. У старі часи перші три дні селяни ще займалися господарськими роботами, а з четверга працювати заборонялося, тому що починалася Широка Масляна.

Понеділок — Зустріч

В цей день починали пекти млинці, а найперший спечений млинець обов'язково віддавали жебраку, щоб той згадав душі покійних родичів і дорогих людей. Люди запрошували рідних і знайомих у гості на млинці, а свекор зі свекрухою вранці відправляли невістку на день до батька й матері, щоб увечері самим прийти до сватів у гості.

У перший день Масляної з соломи, старого одягу та інших підручних матеріалів споруджувалося опудало великої товстої баби, яке насаджували на кіл і ставили на головній площі міста або села.



pic

Вівторок — Загравання

У народі цей день називали Загравання: на гуляння виходила молодь, народ починав активно ходити одне до одного в гості. Парубки запрошували дівчат покататися на санях під завзятий дзвін бубонців або спуститися з крижаної гірки — одним словом, загравали з красунями.

Середа — Ласуня

Вважалося, що на Масляну, а особливо в середу-ласуню, потрібно з’їсти стільки млинців, скільки душа забажає. Тому в кожному будинку накривали багатий стіл. Особливо готувалися тещі, адже саме в цей день до них у гості просто зобов’язані були заглянути зяті (у тому числі і майбутні, які вже отримали батьківське благословення на укладення шлюбу).

Четвер — Розгуляй (інші назви: Розгул, Широкий розгул, Перелом, Широкий Четвер)

З четверга починалася Широка Масляна, роботи по господарству припинялися, а святкування розгорталися на всю широчінь. Народ вдавався до всіляких потіх, влаштовувалися катання на конях, кулачні бої, різні змагання, які супроводжувалися поїданням млинців і всіляких страв.

П'ятниця — Тещині Вечірки

Ще в четвер ввечері зять зобов’язаний був зайти до тещі, вклонитися їй у пояс і покликати до себе на млинці. А зранку з цією ж метою в будинок тещі він посилав «кликачів» — в основному своїх молодих родичів і друзів. В цей день теща зі своїми подругами і родичами приходила з візитом в гості до зятя на млинці, а млинці в цей день пекла вже її донька.

Зять ввечері зобов’язаний був виконати свій святий обов’язок — прокатати задоволену і ситу тещу вулицями села або містечка.

Субота — Золовчині посиденьки

Масниця — свято, що зміцнює сім’ю. Тому згадували і ще про одну родичку (якщо, звичайно, така була) — сестру чоловіка. Для неї готували спеціальний подарунок і в суботу звали в гості на млинці, щоб вручити презент. А ще в суботу ввечері відбувалося головне дійство Масляної — спалювання опудала зими.

Неділя — Проводи Масляної або Прощена неділя

В цей день потрібно було обійти всіх родичів і знайомих, і попросити у них вибачення за умисні або несвідомі образи, щоб вже на наступний день розпочати Великий піст з миром в душі. При зустрічі з людиною слід триразово поклонитися і випросити взаємного прощення: «Прости мене, в чому я винен чи згрішив перед тобою». «Хай вибачить тебе Бог, і я прощаю», — такою була відповідь. На знак примирення обов’язково потрібно було тричі поцілуватися.

У цей день ходили і на кладовище, щоб пом’янути близьких і залишити на могилах млинці. А ввечері родина знову збиралася за великим столом. Головна страва, як не дивно, вже не млинці, а вареники з сиром і сметаною.

переглядів: 999

<< попередній матеріал    список    наступний матеріал >>






Додати коментар
avatar Ваше ім'я

Email (при потребі, не публікується)

Tекст коментаря

CAPTCHA Image
інша картинка
Введіть набір цифр з картинки

`

Переконайтесь, що ваше повідомлення не порушує норм моралі та правил коментування на сайті

Інші публікації у розділі:

// 21.02.2018
<a href='/Info/?id=79646' >Річниці весілля: їхні значення та назви</a>

Річниці весілля: їхні значення та назви (переглядів: 4737)

Від наших бабусь та дідусів нам передалася традиція відзначати річниці весілля. Проте не кожен знає які назви вони мають та значення.
// 20.02.2018
<a href='/Info/?id=88133' >Пісні страви: смачно та просто</a>

Пісні страви: смачно та просто (переглядів: 217)

Смачних пісних страв набагато більше, ніж видається на перший погляд. Це і салати, і супи, і каші, і навіть пироги.
// 20.02.2018
<a href='/Info/?id=78346' >Незнайдені скарби України: їхні таємниці походження </a>

Незнайдені скарби України: їхні таємниці походження (переглядів: 1475)

Мало хто знає про те, що Сагайдачний і Хмельницький були одними з найбагатших людей свого часу, що сам Шведський король позичав грошей у Івана Мазепи. І що якщо повернути зараз гроші гетьмана Павла Полуботка з англійського банку громадянам України, то на кожного жителя припало б ні багато, ні мало, а аж по цілих 38 кг золота! Де вони ці легендарні скарби тепер?
// 19.02.2018
<a href='/Info/?id=88074' >Великий піст 2018: як його дотримуватися та які страви їсти</a>

Великий піст 2018: як його дотримуватися та які страви їсти (переглядів: 336)

Святий Великий піст 2018 – найдовший і найсуворіший у всьому календарі православних постів. Великий піст 2018 року починається 19 лютого і триватиме до 7 квітня. А вже 8 квітня 2018 року всі ми відзначатимемо – свято Великодня.