rivne1.tv / Проекти / Спецтеми / Рівненщина – інноваційна?
Рівненщина інноваційна
Rivne1.tv
РІВНЕНЩИНА – ІННОВАЦІЙНА?
Передові технології, потужний науковий і соціальний потенціал, розвинута економіка і активне впровадження інновацій. Ці слова у вас напевно асоціюються з США, Японією чи країнами Європи. Не будьте заручниками стереотипів - впровадження технологічних новинок та засобів полегшити життя є і в Україні. А деякими вже активно користуються і жителі Рівненської області.
1
Відкрито і прозоро
Відкриті дані. Ідеться не про хакерське оприлюднення вашої особистої інформації. Навпаки- про прозору та відкриту роботу органів виконавчої влади. У жовтні 2015 Кабмін ухвалив постанову про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Державне агентство з питань електронного урядування України зобов'язали забезпечити якісну роботу Єдиного державного веб-порталу відкритих даних. Розробники за прикладом Європи сподіваються стимулювати розвиток економіки в державі. Не менш важлива роль звісно – за громадською активністю. У грудні 2015 портал запрацював у тестовому режимі. Передбачається, що розпорядники інформацією своєчасно будуть розміщувати дані. Втім не плекайте ілюзій – за рік роботи ресурсу не всі установи звітують за допомогою веб-сайту або не все оприлюднюють.
За час роботи система показала свої переваги та недоліки.
  1. Відкрита та прозора діяльність органів влади
  2. Повинен стимулювати розвиток економіки
Не всі установи оприлюднюють інформацію

Відкрите місто. Розбиті дороги, сморід з каналізації, бродячі собаки – про подібні проблеми можна повідомити онлайн і… чекати доки їх вирішать. Або ні. До ресурсу «Відкрите місто» підключені 46 міст з усієї України. Серед них є – ні, не Рівне – північні Вараш та Сарни. Це два міста нашої області, які спробували вирішувати актуальні та нагальні проблеми у населеному пункті.
Все досить просто. Після публікації на сайті відповідне управління повинно отримати суть вашого звернення і відреагувати. Орієнтовно за якихось 3 (три) дні. Тільки проблему можуть або відразу ж вирішити, або пояснити, чому зараз це зробити нереально. Втім жителька Сарн ще з листопада чекає, коли ж вирішать проблему з каналізацією (жовтий колір сигналізує, що звернення актуальне). Хоча не виключено, що комунальники таки відремонтували усе. Просто не відписали на звернення у «Відкритому місті» (не всім же селфі біля люка робити).
~
Розумне місто. Система подібна до «Відкритого міста», але вже охопила 13 населених пунктів Рівненщини: Кузнецовськ, Зорю, Здолбунів, Костопіль, Клевань, Острог, Оржів, Радивилів, Рівне, Квасилів, Смигу, Гощу та цілий Дубенський район. Три з них увійшли до рейтингу 8 найактивніших користувачів сервісу. Розумне місто – це не лише новини про життя рідного міста. Тут можна подати петицію, поскаржитись на житлово-комунальні проблеми, знайти контакти та й дізнатись, хто депутати вашого округу, навіть відкрити опитування серед земляків на важливе для вас запитання. Крім цього, ресурс поєднує у собі і ще кілька зовнішніх ресурсів – відкриті фінанси, електронні публічні закупівлі ProZorro, навіть Донорство крові чи електронні послуги Igov.org.ua. Ініціатори сподіваються що така інтернет-прозорість допоможе боротись з корупцією. Втім поки ресурс не такий популярний як хотілося б – навіть не всі розділи активно заповнюють. Та й петиції, до прикладу, активніше подають через сайт Рівненської міської ради. А опитування та новини оперативніше з'являються у популярних соцмережах.

Окремі міста активно користуються системою
~
Громадський бюджет. Демократія в ініціативи – понад усе. Інша назва ініціативи – Бюджет участі. Механізм працює у США, Франції, Німеччині, Польщі. В Україні першопрохідцями були три міста – Черкаси, Полтава та Чернігів. Згодом ініціатива охопила такі міста як Київ, Тернопіль, Львів, Житомир та інші. Приєдналось до проекту і Рівне. Громадський дозволяє жителям міста брати участь у розподілі бюджетних коштів. За голосуванням можна стежити он-лайн. Так само і проголосувати за нього. Звісно ідея утопічна – самі містяни мали б вирішувати, якому проекту віддати перевагу, а на що «кровні бюджетні» витрачати не слід. І на чому акцентують розробники – «не депутати вирішують!» (знову ж натяк на боротьбу з корупцією), а все прозоро і впливають на все самі люди.

Так, восени 2016 року до бюджету участі містяни подали 45 проектів, 34 з них допустили до голосування. Одна особа могла проголосувати за три різні малі проекти (вартістю до 250 000 грн) та три різні великі проекти (250 001 до 1 250 000 грн). Всього бюджет участі у Рівному склав 10 мільйонів гривень.


Результат. Виявилось, що рівняни мало були обізнані з процесом і суттю громадського проекту. Тож фіксували випадки, коли викладачі «агітували» студентів дружно піти і проголосувати за проекти, зміст яких молодь не знала.
Зрештою, тепер 31 проект чекає на реалізацію. До речі, за цим можна так само стежити он-лайн.

Скільки витратять міста України на громадські проекти у 2017 році
«Головною проблемою стала низька явка рівнян. Якби участь у голосуванні взяли більше людей, питання маніпуляцій не виникало б. Я переконаний, що більшість рівнян свідомо зробили свій вибір і проголосували за ті проекти, які найбільш необхідні для розвитку нашого міста. Безумовно, є недоліки, але ми працюватимемо над тим, щоб їх виправити та вдосконалити існуюче положення. Адже під час голосування ми провели анкетування, щоб дізнатися про відгуки рівнян та авторів проектів. Надіюся, що до роботи над змінами долучиться більша кількість осіб»

Андрій Токарський
Член Координаційного комітету Громадського бюджету, представник Громадянської мережі ОПОРА
~
Прозоре «ProZorro» – електронна система публічних закупівель, яка прийшла на зміну паперовим держтендерам. Суть зрозуміла з назви – процес закупівель хочуть зробити максимально чесним і не завуальованим.
Система спрощує доступ бізнесу до державних закупівель. Публічність тендерних процесів нібито прибирає можливість неправомірного збагачення (купівлі-продажу «за домовленістю»), адже будь-хто (чи то учасник тендеру, чи просто небайдужий громадянин) може зайти і переглянути умови тендеру та конкурсні пропозиції. Втім і тут знаходяться «хитруни», які намагаються обійти прозорість процесу. До речі, моніторить процеси закупівель заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов. Щотижня він публікує пости #зрадоперемоги: визначає найвигідніші тендери, які дозволили максимально зекономити державних коштів, та найбільш провальні або я такі, що відбулись з порушеннями (частіше). Так, «засвітився» і Рівнеоблводоканал - із-поміж 10 пропозицій комунальне підприємство обрало на конкурсі закупівель через систему «Прозорро» найдорожчу і уклало договір на придбання деталей для водогінних мереж, заплативши на 586 тисяч гривень більше, ніж була найдешевша пропозиція (294 тис грн, замість витрачених 819,1 тис.грн).

Тим не менш система ProZorro працює, і дозволила вже зекономити майже 17 мільярдів державних коштів.
2
Громадський транспорт
Електронний квиток. Про нього у Рівному заговорили ще у 2014. І от два роки не вщухають дискусії про його впровадження. Корейский інвестор пропонував у Рівному власним коштом (а це до $15 мільйонів доларів) впровадити систему єдиного електронного квитка. А в додачу ще й кілька тролейбусів придбати. Громадський транспорт мали оснастити GPS-навігаторами, ну і звісно одна багатофункціональна картка для оплати, яку можна використовувати у різних видах транспорту. Система також дозволила б слідкувати за рухом транспорту у місті через мережу з комп'ютера чи мобільного телефону, а також фіксувати перевищення швидкості чи кількість пасажирів. Останнє явно не тішить самих перевізників. Вони і були проти такої ініціативи. У 2016 розмови про впровадження е-квитка не вщухають. Та тепер і влада почала «задкувати»: як аргумент назвали невідомо звідки взятий 10-мільйонний штраф київському підприємству, яке хотіло впровадити подібну систему. Аж ось miracle - у листопаді систему впроваджує Львів. А на початку січня 2017 про появу єдиного квитка заговорили у Житомирі. А після цього і депутати Верховної Ради приймають такий реформаторський закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті". 265 голосів «за». Тепер рівненським чиновникам всі двері відчинені. Та й (о, диво!) - готові їхати до інших міст переймати досвід. А точну дату введення єдиного квиточка все ж не називають.
~
Розумні зупинки. Зарядити мобільний телефон і приєднатися до WI-FI, а також дізнатися з електронного табло, яка маршрутка і коли приїде на зупинку, оглянути карту міста можна на "розумній зупинці" у Рівному. Їх у обласному центрі зараз аж дві – на Театральній площі. Одна – для маршрутних таксі, друга – для тролейбусів. Ще одну з цифровим табло облаштували на в'їзді у місто на Луцькому кільці. Звісно спочатку були певні недоліки у роботі зупинок – не всі функції працювали належно, але з часом систему налаштували. Тепер у Рівному планують облаштувати ще десять таких зупинок.
~
Дозор. Громадський транспорт Рівного опинився у … смартфонах. Відтепер стежити за рухом тролейбусів чи маршрутних таксі можна просто з телефону. Система «DozoR» розроблена фахівцями з Житомира. Додаток «Dozor City» є універсальним для всіх міст, де транспорт обладнаний gps-трекерами від «Автоіміджу». Тому при користуванні ним у Рівному варто не забути обрати у меню потрібне місто.

За словами волонтера проекту Smart City Rivne Олега Лазарєва, цього функціоналу достатньо для розуміння, коли приїде транспорт, якого чекаєш, а також, щоб зрозуміти, які маршрутки на конкретну зупинку найшвидше. Окрім того, у додатку можна стежити онлайн за 5 обраними маршрутами одночасно. Хоча є й зауваження: вулиці не мають нових назв, а також поки не працює пошук маршруту.

Доступний «DozoR» і через будь-який комп'ютер. Принцип роботи – той же, що і в додатку.
3
Медицина novitas (лат.)
Є-ліки. Поки що до ресурсу підключені Рівненська, Київська, Хмельницька, Одеська та Сумська області. «Є ліки» - це сайт, на якому кожен пацієнт може перевірити наявність лікарських засобів, придбаних за бюджетні кошти, у своїй лікарні. Проект створили для того, щоб пацієнти могли перевірити, чи є безкоштовні ліки (куплені за кошти держави) у їхніх лікарнях. Зручність сайту у тому, що шукати інформацію можна за назвою медзакладу, на карті або за назвою ліків чи активною речовиною. Інформація про кількість лікарських засобів оновлюють щотижня. Корисний проект і для керівництва регіону. Обласна держадміністрація легко може слідкувати за розподілом та використанням ліків, куплених за бюджетні кошти.

До системи поки що підключені тільки 5 областей.
~
Електронна медична картка. «Ноу-хау» для жителів Рівненщини. В Євросоюзі однією з перших таку систему впровадила Німеччина у 2011 році. В Україні процес впроваджують поступово окремі міста чи області. Так, вкінці 2012 одна з лікарень Полтави запровадила обслуговування пацієнтів за електронними медичними ідентифікаційними картками. Наступного року про заміну паперових медичних карток на електронні заговорили у Луцьку. Хоча електронну систему обліку пацієнтів впровадили у міській лікарні ще задовго до цього. Інновація з картками виявилась задорогою, тому не відразу і не всі змогли ідею втілити в реальність.

Тепер про нововведення заговорили і на Рівненщині. Система має об'єднати усі медичні заклади області в єдину мережу та надати доступ лікарям до історії хвороб пацієнтів незалежно від місця їх реєстрації.
"Вже до кінця 2017 року ми отримаємо робочу електронну систему, яка об'єднає в єдину мережу усі медичні установи області. Таким чином пацієнтам, що звертатимуться до лікаря не потрібно буде носити із собою історію хвороби. Адже усі дані обстежень пацієнтів вноситимуться в цю систему, формуючи так звану електронну карту пацієнта"

Олексій Муляренко
голова
Рівненської ОДА
Система передусім впроваджується з метою профілактики та лікування серцево-судинних захворювань, втім її використання можна буде розширити до універсальної електронної картки пацієнта.
4
Інноваційна освіта
Kid'IT - абсолютно інноваційне навчання. Тут навчать вашу дитину програмувати! Дитина з планшетом чи смартфоном у руках вже не дивує нікого. Молоде покоління випереджує дорослих у розумінні технічних цікавинок. Kid'IT - це перший в Україні Освітньо-Технологічний майданчик для дітей 5-9 років. Це не той традиційний гурток з виготовлення макраме, на який ви ходили у школі. Заняття проходять у веселій ігровій формі. Діти багато рухаються, грають в командах та індивідуально чи у парах експериментують з планшетами. І створюють власні інтерактивні історії або ігри / багатосерійні або багаторівневі, з опрацьованими і вигаданими дитиною персонажами, історією та сюжетом.
Kid'IT
Навчання відбувається в Рівному, Києві, Івано-Франківську, Львові та Тернополі
Ще одна особливість платформи - Тренери. А точніше - Ніндзі (саме так називають себе ті, хто викладає у Kid'IT). Вони - як мрія кожного школяра. Якщо діти бояться вчителів, то Ніндзі для них - як друзі, і спілкуються з учасниками платформи на рівних. Батьки учасників вже називають платформу інноваційною і бачать майбутнє у такої системи навчання.
~
Дитяча школа медіаграмотності - проект, який реалізували восени у Рівному вперше. Особливість навчального процесу у медіашколі - квести. Маніпуляції у ЗМІ, пропаганда та контрпропаганда у медіа, джинса на баланс думок. Про ці та інші основи журналістської грамотності діти віком від 7 до 16 років дізнавались у легкій та невимушеній формі. Специфіка квестів полягає у тому, що відповідь або висновки, які є результатом одного завдання, були підказкою, «ключем» чи основою для виконання наступних завдань.
Інноваційний потенціал є?
Це лише неповний перелік того, що втілюють на Рівненщині. І якщо ви не про всі ідеї (з названих) чули, то це не означає, що земляки нічого не роблять. До прикладу, вже всесвітньо відома технологія "Пуш-топ" - революційна технологія роздільної упаковки пляшок. Така конструкція дозволяє збільшити термін зберігання соку до 9 місяців. Натискаєте на мембрану, змішуєте компоненти - і смакуєте напій. Тільки після цього мате максимум добу, аби його випити.
Made on
Tilda