Щосереди та щочетверга соціальні працівники Рівне нського обласного благодійний фонду «Наше Майбутнє» роблять так звані рейси по точках, на яких «стоять» жінки. Ларису та Сергія дівчата знають дуже добре та й дуже люблять. Працівники тестують дівчат на ВІЛ, гепатит, сифіліс швидкими тестами. Результат вони отримують за 10 – 15 хвилин.
Окрім цього надають презервативи, лубриканти, вологі серветки, оглядовий гінекологічний матеріал та інші засоби гігієни. В деяких випадках заспокоюють дівчат або ж надають їм кризову психологічну допомогу.
За словами соціальних працівників, щороку приблизно п'ятсот дівчат, які надають секс-послуги за винагороду отримують профілактичні послуги в організації. Вік жінок, які працюють на трасі від 28 до 60 років.
Нині працівники благодійного фонду не лише допомагають дівчатам, з якими співпрацюють, а й шукають інших. Цього вечора знайшли нову. Нетвереза жінка дрімала на заправці за столиком, очікуючи чергового клієнта. Вона розповіла, що вже отримує послуги в благодійному фонді, але в іншому місті. Сюди вона приїхала з Луцька, а туди ще звідкись. Жінці на вигляд років 40, а може й 50. Від допомоги чи перевірок відмовилась, каже, що у неї все гаразд. Проте презервативам була рада.
Славнозвісну дорогу на вулиці Дубенська оминути не можна. Там працює 28-річна дівчина. Спочатку вона погодилась говорити із журналістом, однак в ході розмови за нею приїхали.
«Стою тут недавно. Така в мене судьба. Не за гроші я тут стою, чоловік в мене такий був, довели до сказу», - розповідає вона.
Також каже, що п’є, але наркотиків не вживає. Поки не знає - покине таку роботу, чи ні.
На іншій точці дівчина вже працює на трасі десять років. Вона має п’ятьох дітей, найменшому 5 рочків. Нині їй 41 рік, роботи не може знайти, от і працює. Розповідає, що найбільше за кілька годин заробила 200 доларів, найменше було 250 гривень плюс таксі.
«Фінанси змусили сюди прийти. Бачила, як дівчата заробляти та й пішла. Робота без алкоголю не обходиться - той шампанське, той вино. На роботу виходить і не випити…, знаєте, випила трохи сміливіша стала, час тягнеш», - каже жінка.
Запевняє, що наркотиків не вживає.
- Чи багато чоловіків до Вас приїжджають і чому вони їдуть до Вас?, - запитую я.
- Як в який день. Буває чотири клієнти, а може й взагалі не бути. Думаю, приїжджають, бо хочуть розслабитись.
- Якого віку чоловіки переважно?
- Різні. І молоді є, стариків 50-60 років то мало. А такі от років 30-ти. А іноді і дітвора їздить 16-17 років. Але ми то до них ніколи не сідаємо.
- Чи були небезпечні випадки для життя?
- У подруг бували. Але один одного виручали. В мене то не було. Раз там сумочку забрав, а так то ні. А в дівчат то були, і били тут і за волосся тягали.
- А думали залишити таку роботу?
- Так, вже пора. Кожен рік кажу, що кину і ніяк не виходить. Може навіть і в наступному році закину, або і раніше. Якщо хтось збирається сюди йти, нехай добре подумає, це не варте того. Це йде здоров’я, нерви, сім’я. Це страшно. По-перше, це грязь, наркотики і водка. Всяке буває і б’ють і вивозять, різні люди є, це може дуже погано закінчитися.
Дівчата також розповідають, що аби їх не штрафували правоохоронці, встають з місця і починають іти, адже не затримаєш людину, яка «просто йде».
Черговий рейс закінчився, дівчат перевірили, ВІЛ та інших інфекцій, не виявили. Працівники в авто, дівчата на точки. Наступного тижня, Сергій та Лариса знову поїдуть перевіряти жінок та видаватимуть їм презервативи і не тільки. А дівчата чекатимуть їх на своїх місцях.