Житловий комплекс "На щасливому"
rivne1.tv / Проекти /
Матеріали спецпроекту "Україна +" підготовлено у співпраці з ГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки Internews.

// 28.11.2017

«Влип, як муха в мед». Як на Рівненщині розвивається «медова» справа

«Влип, як муха в мед». Як на Рівненщині розвивається «медова» справа Ним ласують, лікують і пригощають. Мова йде про солодкий дар природи – мед. Яким він тільки не буває! І липовий, і гречаний, і соняшниковий, і з акації. Бджілки-трудівниці постійно працюють над тим, аби не тільки їхні господарі, а й інші бажаючі споживали свіжий і цілющий мед. Бо ще здавна на Рівненщині розвивається пасічництво. А дехто і відроджує старовинну і в дечому таємничу справу – бортництво.

Рівненщина — медовий край

«На Волині й Поліссі бджільництво ще в далеку давнину було одним із найголовніших занять. І розивалося, і занепадало на різних етапах історії як невід’ємна частина загальноукраїнського господарства. Тому і деякі села на Рівненщині звуться Воскодави, Бортниця, Пасіки. Можна здогадатися, що їхні назви нагадують про бджолярський промисел наших з вами предків», - розповідає місцевий пасічник Микола Ужвін.



pic

На фото: Микола Ужвін

Чоловік додає, що на Рівненщині донедавна були збережені традиції місцевого пасічникування.

«В лісових селах Здолбунівщини ще в середині минулого століття бджолярі проводили коней з довгими хвостами по квітучому вересі. Це для того, аби на волосінні визначити міру нектарування. Ще й досі багато пасічників на вуликах малюють крейдою хрестики. А на Йордан і Стрітення кроплять святою водою вулики. А ще живий звичай дарувати рій добрій людині», - додає він.

Він каже, що у пасічників досі зберігаються старі журнали та книги про догляд за бджолами. Адже знання про бджолярство потрібно здобувати постійно, впевнений пан Микола. Саме тому пасічництво на Рівненщині розвивається.

«Бджолярство на Рівненщині розвивається завдяки самим пасічникам», - зауважує він.

Нині приватних пасік на Рівненщині чимало. Точну цифру пасічників не беруться називати навіть спеціалісти. Бо ж місцеві ради на сьогоднішній день такого обліку не ведуть. І в профільному Міністерстві немає штатної одиниці, яка б керувала бджільництвом. Та пасічники з Рівненщини планують це зробити.

«Аби не заважали розвиватися. Тільки, на жаль, часто труять бджіл по області. Бо ж бджола – вона не знає кордонів. Точу часто бджолині сім’ї помирають. А так, проблем немає», - продовжує думку Миколи Ужвіна в.о. спілки «Пасічники Рівненщини», бджоляр із шестирічним стажем Андрій Тимощук.



pic

На фото: Андрій Тимощук

Чоловік просто надихається і живе «медовою справою». Не приховує: пасічництво інколи відбирає усі сили, але продовжує цим займатися. Бо мріє, аби бджолярство відродилося на Рівненщині як в стародавні часи. І додає: людям у бджіл є чого повчитися. Каже, що бджола завжди захищає свій рій та сім’ю.

А ще вона творить цілющі ліки – мед. Бо ж саме він часто лікує від багатьох хвороб. Андрій Тимощук ділиться секретом: мед можна і при алергії. Головне – споживати продукт з акації. Бо він, зокрема, є гіпоалергенним.

«Також акацієвий мед можна їсти і при діабеті. Про це багато хто не знає. На жаль, на Рівненщині не багато акацієвого меду. Ще корисно заливати акацієвим медом різні смаколики – горіхи чи сухофрукти. Так ще робили на Рівненщині в давні часи», - додає пасічник Андрій Тимощук.

Також на Рівненщині часто можна зустріти липовий, гречаний та соняшниковий мед.

Відроджують тисячолітню справу предків

Тримають бджіл на Рівненщині господарі у сучасних вуликах. Та є ще ті, хто добуває цілющий мед як і тисячі років тому. Мова йде таємничу роботу – бортництво.



pic

Автор фото: Олексій Нагорнюк

Воно збереглося лише у трьох областях України: Житомирській, Волинській і рівненській. Саме в нашій області бортників найбільше. Для порівняння, в Польщі збереглося лише 2 бортники.

Сьогодні в нашій області бджільництво побутує у двох формах: лісове і домашнє. Перше зберігається в поліських районах. Саме лісове бортництво базується на утриманні бджіл у природних чи штучних дуплах дерев, розповідає у своїх наукових працях краєзнавець Алла Дмитренко. Їх ще називають бортями. З часом люди зрозуміли, що борті можна використовувати постійно як вулики.

«В окремих районах Рівненщини бортництво дожило до наших днів. Зокрема, в Рокитнівському районі. Бортні дерева зустрічаються майже в кожному селі на півночі Рівненщини. Мова йде про сосни і дуби. Навіть є борті, яким понад сотні років. Більшість дерев знаходиться за межами населених пунктів, тобто у лісах. Борті – це тип вулика, придуманий самою бджолою і пристосований під житло», - пише Алла Дмитренко.



pic Автор фото: Олексій Нагорнюк

Сьогодні борті знайдені у селі Глинне, Познань, Вежиця. Та зустрічаються бортні дерева навіть на території сільських господарств. Найбільше бортей має М. Чмуневич із села Вежиця. Дві йому перейшло від діда, а чотири чоловік зробив сам.

Борті – це тип вулика, створений самою природою. Бджоли пристосовуються до нього і утворюють там житло. Зазвичай на дереві розміщувався один такий вулик. Та унікальне бортне дерево з двома вуликами збереглося на кладовищі в селі Шахи в Дубровицькому районі.



pic

Автор фото: Олексій Нагорнюк

Крім того, старше покоління бджолярів нашого краю ще застало живими сивобородих мудреців, які в давні царські часи доглядали «Божу комаху» в колодах. Це ще було в ті часи, коли рамкові вулики в селян лише з'являлися. Колодне пасічництво існувало поряд з бортництвом.

Колодні вулики виготовляли з дуба, сосни, в'яза, ясена чи липи. Бджолярі підбирали дереве з трухлявою серединою. Для виготовлення колод використовували звичайне долото. Подекуди і нині можна зустріти колодні вулики, каже Алла Дмитренко.

Колоди накривають берестом і деревом. Тепер замість бересту використовують рубероїд. І стиль життя, і професія

Цю справу не лише передають з віків у віки діди-прадіди, а й здобувають відповідну освіту у навчальних закладах. Як виявилося, на Рівненщині існує чи не єдиний коледж в Україні, де навчають майбутніх пасічників. Телефонуємо в Млинівський державний технолого-економічний коледж. Освітній заклад попри те, що знаходиться у провінційному містечку, багато років поспіль незмінно входить до десятка лідерів у системі аграрної освіти країни. Млинівський державний технолого-економічний коледж відкрився 1958 року – як ветеринарний технікум. Тоді тут був лише один освітній напрям і 75 студентів. І понад 10 тисяч спеціалістів підготовлено за час існування навчального закладу.



pic

Фото з просторів інтернету. Млинівський державний технолого-економічний коледж

Зв'язуємося з викладачем профільних дисциплін спеціальності «Технологія переробки продуктів тваринництва», або кажучи по-народному «Бджільництва» Олександром Кононовим. Чоловік працює у коледжі ще з 2000 року. А сама спеціальність існує з 1996-го.



pic

Фото з просторів інтернету. Млинівський державний технолого-економічний коледж

«Зараз, на жаль, в групах навчається небагато студентів. По 15 людей. Коли ж я прийшов на роботу, тоді було по 27 людей в середньому. Сьогодні маємо чотири групи навчальних. Навіть є така дисципліна як «Столярна справа». Там студенти дізнаються про те, як зробити вулик», - розповідає пан Олександр.

Майбутні бджолярі практикуються на племінній пасіці, у якій налічується 100 бджолосімей карпатської породи. Є і нуклеусний парк на сотню бджолосімей, а також обладнання та пристрої для дослідження поведінки бджіл, їх впливу на природні та біологічні фактори тощо.

Чоловік додає, що на практичних заняттях студенти здобувають навички і по хворобах бджіл, і по їхньому утриманню. Окрім того, майбутні пасічники постійно їздять працювати на пасіки практику в Закарпатську область. Олександр Кононов розповідає, що весною навчання студентів розпочинається з очисного обльоту. Тобто майбутні пасічники випусають бджіл після зимової сплячки. Потім вивозять «божих мух» на кочівлю. А з часом майбутні пасічники і самі перекачують мед.

То ж Олександр Кононов зауважує, що завдяки навчанню студенти мають знання про створення своїх пасік. Цим і заробляють. Бо коли стаєш на шлях бджоляра, то це вже на все життя.



pic

Фото з просторів інтернету. Млинівський державний технолого-економічний коледж

Якість меду — справа «свята»

Згідно статистики, Україна входить до п'ятірки країн за виробництвом меду. Зважаючи на це, щороку збільшується і експорт цього солодкого продукту. Рівненщина теж не пасе задніх. Але для того, щоб мед успішно продавався на європейському ринку, його варто “прискіпливо” перевіряти. Ми знайшли тих, хто саме займається такою справою.

У Гощі, що на Рівненщині, вже доволі довго успішно працює підприємство, яке визначає якість меду та його переробляє. У компанії розповідають, що вони здійснюють приймання меду та його аналіз.

«Працівники самі виїжджають для попереднього відбору проб меду. Далі мед повинен пройти повне дослідження в сучасній лабораторії на якість, включаючи перевірку на наявність залишків антибіотиків та інших шкідливих речовин. Лише позитивні результати лабораторних досліджень дають можливість підприємству закупити мед», - каже представник компанії Руслан Косовський.

Чоловік додає, що мед повинен бути натуральним і без сторонніх домішок. Також солодкий продукт має зберігатися в чистій харчовій тарі і відповідати різним показникам. Зокрема, вологість меду повинна становити не більше 19 відсотків, він не має містити антибіотиків, пестицидів та нітратів.

Тоді мед не лише рівненських, а й пасічників з інших областей зможе потрапити на прилавки місцевих та іноземних магазинів.

pic

Анастасія Боднарська
переглядів: 1064

<< попередній матеріал    список    наступний матеріал >>



Інші публікації у розділі:

// 31.03.2018
<a href='/Info/?id=89460' >Місто майбутнього</a>

Місто майбутнього (переглядів: 229)

Три пострадянські столиці – Тбілісі, Кишинів і Київ мають схожі особливості та проблеми. Ми зустрілися з відповідальними посадовцями, громадськими активістами, поспілкувалися з мешканцями в усіх трьох містах та зібрали різні точки зору.
// 25.03.2018
<a href='/Info/?id=89267' >Сьогоднішнє сонце майбутньої енергетики</a>

Сьогоднішнє сонце майбутньої енергетики (переглядів: 204)

Про використання альтернативних джерел енергії у партнерському матеріалі проекту "Сусіди" в рамках співпраці з ГО "Інтернюз Україна".
// 24.03.2018
<a href='/Info/?id=89253' >Розкіш олігархії в болоті бідності [ВІДЕО]</a>

Розкіш олігархії в болоті бідності [ВІДЕО] (переглядів: 316)

Після розпаду СРСР, в Грузії, Молдові та Україні сформувалися політичні режими, де величезною владою наділені невеликі групи людей, так звані олігархи. В чому особливості олігархічних режимів, як вони сформувалися, і яке майбутнє чекає на суспільства цих трьох країн?
// 24.12.2017
<a href='/Info/?id=87802' >Риба та равлики: як працюють рівненські рибгосподарства [ВІДЕО]</a>

Риба та равлики: як працюють рівненські рибгосподарства [ВІДЕО] (переглядів: 1330)

Фермерство в Україні занепадає - причин декілька. Одна з яких відсутність державної підтримки та нестабільність економічного сектору. Втім, є ті, що навіть в таких умовах збільшують фермерські господарства та впроваджують нові технології. В нашій області працює рибне господарство, яке в умовах нинішнього ведення бізнесу, знаходить нові шляхи вирощування, збуту та запровадження нової продукції.