У Вас росте чудовий малюк . Йому вже 1-3роки. Щодня Ви милуєтесь та тішитесь ним. Та буває, що одного дня він починає поводити себе зовсім по-іншому: плюється, боляче кусається, може вдарити іграшкою. Він все частіше проявляє агресію та постійно незадоволений. Чому так відбувається і як з цим боротись читайте далі!

Основні причини агресивної поведінки дитини:

• Фізичний стан. Так, це дуже важливо! Особливо в перші роки життя малюк залежить від того, як себе почуває. Можливо, він втомився, не виспався, або ж захворів. Також така поведінка може бути спричинена голодом. Тож, коли Вас дивує щось у поведінці дитину, в першу чергу переконайтесь, що вона здорова, сита, та її нічого не турбує.

• Копіювання поведінки. Малюк може почати копіювати поведінку дорослих. Потрібно завжди пам’ятати, що дитина – дзеркало сім’ї. На перших порах вчитись йому більше нема в кого. Якщо вдома часто чути крики, мама може побити тарілку при сварці, а тато облаяти грубими словами, то рано чи пізно, малюк почне повторювати. Будьте обережними та слідкуйте за своїми словами та поведінкою.

• Перевірка. Часто дитина почитає експериментувати з новими формами поведінки. Він спостерігає за реакцією дорослих, «перевіряє», де закінчуються межі дозволеного. І дорослі повинні обов’язково ці межі встановити.

pic Що категорично не можна робити? Перш за все ні в якому разі не можна відповідати агресією у відповідь! Якщо малюк вдарив, не кричіть та нього і не бийте з словами «А ти думаєш мені не боляче?». Таким чином Ви лише провокуєте агресію в дитини, закріплюючи в її голові правило «правий той, хто сильніший». Якщо Ви вчините так в ранньому віці, певний час дитина може вести себе краще, адже буде залякана. Та це відгукнеться у старшому віці, коли дитина почне виявляти агресію до слабших за себе. Також не можна не звертати уваги, дозволяти агресивну поведінку. Буває так, що батьки , не знаючи як вчинити, милуються та сміються у відповідь на таку поведінку. Малюк це сприймає, як схвалення. Реакція повинна бути спокійною, але не показати одобрення.

Реакція повинна бути одразу: наприклад, якщо дитина замахнулась, або вдарила Вас, варто акуратно зупинити руку. Потрібно мімікою та жестами показати, що Ви засмучені:

• Не посміхайтесь,зробіть здивований, строгий вираз обличчя. Похитайте головою і скажіть: «так не можна». (Акцент потрібно зробити не на жалю до Вас, а на встановленні границі)

• Потім візьміть руку та погладьте там, куди дитина мала вдарити, посміхніться і скажіть «так можна, так добре». Діти дуже добре зчитують міміку і жестикуляцію – це важливий момент у досягненні успіху у схожих ситуаціях

• Якщо дитина б’є при Вас рідних, підійдіть і пожалійте(наприклад: «Бідний братик. Йому дуже неприємно»), а потім постарайтесь зробити попередні кроки.

pic Головне, пам’ятайте, навіть якщо дитина не слухає Вас з першого разу, потрібно продовжувати описані дії. Тоді такий метод обов’язково покаже результат!