Рівне нські епідеміологи попереджають, що заразитися цією хворобою, ліків від якої поки немає, можна не лише на відпочинку, а й вдома. Адже птахи, які зимують в Африці і повертаються весною в Україну, є джерелом вірусу.
Та гарячку Західного Нілу виявити не так просто, хоча сама хвороба, точніше її збудник – вірус – ідентифікований ще в далекому 1937 р.
Дослідженнями було встановлено, що джерелом інфекції є птахи, а переносника – багато видів комарів, а також кліщі.
На щастя, абсолютна більшість заражень проходить в легких, безсимптомних формах, проте 10% випадків проявляється клінічно, однак без лабораторних досліджень виставити діагноз практично неможливо. Адже симптоматика нічим особливим не відрізняється від багатьох інфекційних захворювань (температура, головний біль, біль у м'язах, збільшення лімфовузлів і т.і.), що різко утруднює встановлення діагнозу. Можуть бути і ускладнення, в тому числі й з ризиком для життя, хоча це буває досить рідко.
У наших краях випадки захворювань мають чітку сезонну прив'язаність (травень - вересень), тобто сезон активності комарів.
Існує достатньо надійна лабораторна діагностика, зокрема й нині поширеним методом ПЛР (полімеразно - ланцюгової реакції). Але справа в тому, що в умовах спорадичної (рідкісної) захворюваності використання цього методу є високозатратним і економічно необґрунтованим. Інша справа при підозрі на спалах – адже за даними європейського центру з профілактики та контролю захворюваності в країнах Європейського Союзу у 2018 році зареєстровано 710 випадків захворювань (причому близько 300 за останній тиждень серпня), в тому числі й тяжкі й навіть летальні випадки ГЗН.
Так, в Румунії померло 17 хворих. Тяжкі форми найчастіше проявляються у вигляді менінгіту та менінгоенцефаліту, про що слід пам'ятати лікарям. На жаль, специфічного лікування ГЗН немає, проводиться лише симптоматична терапія, а в легших формах приблизно за тиждень хвороба минає «сама собою».
Профілактика ж полягає в захисті від покусів комарів та кліщів.
