47-ми річний Андрій із Вараського району, що на Рівненщині, одним із тих, хто два роки тому без вагань став на захист рідної держави. Він батько п'ятьох дітей, двоє з них неповнолітні.

- У свій час служив строкову службу і ніколи б не подумав, що мине час і я повернусь в армію. Та ще й за таких обставин.

24 лютого я був вдома. Найбільше хвилювався за сім'ю. Думав, як вони впораються, коли мене не буде поруч. Адже вирішив, що маю бути в ЗСУ. Звісно, невідомість лякала, але по-іншому вчинити не міг. Уявлення про війну мав лише з кінострічок і книжок історії, - каже захисник.

Вже в перші дні широкомасштабного вторгнення росії в Україну Андрій був мобілізований у лави ЗСУ. ТЦК та СП направили добровольця у 23 інженерно-позиційний полк Командування Сил підтримки Збройних Сил України. А далі навчання, адаптація і ротації на різні напрямки фронту.

- Перша ротація була на Харківському напрямку. Я там ремонтував техніку. Працював, як зварювальник. А також будував бліндажі, копали траншеї та окопи. Багато завдань було у кожного з нас. Але ніхто не жалівся, бо розуміли, що перед нами стоїть важливе завдання - вистояти та врятувати від окупації нашу країну і щоб рідні не були кріпаками.

Зараз чоловіки, які ще не в ЗСУ більше підготовлені. Принаймні вони мали два роки на те, щоб підготуватись морально і фізично. Бо я і й мої побратими собі часу на це не давали, - каже старший сержант.

З часу мобілізації військовослужбовця минуло два роки. Два роки боротьби та важкої праці.

- Навіть не віриться, що минуло стільки часу. Та всупереч усьому підтримка рідних і побратимів дає мені сили. Ми тут стали, як справжня родина. І це насправді велика цінність.

Знаєте, не хотілося б, щоб люди звикали до війни. Хочу, щоб вона закінчилась і всі повернулись до рідного дому...

Як же багато ховається за словом "війна".

І найважче - втрачати побратимів й назавжди прощатися із ними. Зараз лиш фотографії й відео в телефонах нагадують про них, а також спогади, які живуть вічно.., - говорить головний сержант взводу зв'язку в одному із підрозділів 23 інженерно-позиційного, сержант Андрій.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність українському народові і військовій присязі, незламність духу, зразкове виконання військового обов'язку та високий професіоналізм, проявлений в умовах збройної агресії російської федерації проти України, старший сержант Андрій нагороджений почесною відзнакою полку - «Надійний захист у бою».

Історію військового передала Служба зв?язків з громадськістю 23 інженерно-позиційного полку.