"Як корабель назвеш, так він і поїде". Вже 42 роки місто атомників на Рівненщині носить ім'я радянського розвідника. 24 роки воно проіснувало у складі незалежної України. Двічі влада хотіла дати місту нову назву, але все безрезультатно. Чи вдасться це зробите втретє? Місцеві жителі сподіваються, що ні.

В Україні триває процес декомунізації. З усієї Західної України тільки 1 місто підлягає перейменуванню. Розташоване воно в Рівне нській області, місто атомників - Кузнецовск.



pic

Це вже третя спроба перейменувати населений пункт за часи Незалежності. Уперше таке рішення сесія міської ради прийняла ще на зорі незалежності у 1992 році. Однак безуспішно. Депутатам тоді роз'яснили - перш ніж змінювати назву треба провести місцевий референдум.



pic

Як зараз, так і в далекому 2008 році, позбутися імені радянського розвідника керівників міста змусив Президент. Тоді теж перейменовували усі географічні об'єкти з тоталітарним минулим.

Цього року за цю справу взялися втретє. Петро Порошенко ще навесні підписав Закон про декомунізацію. Тепер для Кузнецовска шукають нове ім’я – українське, а не «совєтске».

Міська влада та краєзнавці заворушилися, щоб знайти історичну правду. Виявилися, що Кузнецовськ побудований на території селища Вараш. Нині є тільки такий мікрорайон, збереглося кілька сільських вулиць, а також однойменний готель.



pic

Історія цього села значно більша, аніж Кузнецовска. Воно з'явилося у 1776 році і "прожило" майже 200 років. Існувало аж до того часу, поки тодішній міністр енергетики та електрифікації Петро Непорожній не забив першого символічного кілочка на місці, де зараз споруджена станція. Відбулося це у 1973 році, того ж року й було засноване місто Кузнецовськ.

Назвати місто атомників в честь Кузнєцова – ідея радянських ідеологів. Український інститут національної пам’яті радить спекатися такого імені. Там кажуть, що Микола Кузнєцов своєю діяльність провокував окупантів на каральні акції проти українського населення. Після кожного теракту радянський розвідник лишав біля вбитих та поранених нацистів документи, що «свідчили» про причетність діячів ОУН до подій.



pic

Перейменування розворушило і міське населення. На вулицях активно обговорюється зміна назви міста. Кузнецовці проти Указу Президента, - про це повідомляє в.о. міського голови Кузнецовска, секретар міської ради, Ігор Куц.

«Місцеві жителі вважають, що зараз перейменування не на часі, зараз є важливіші проблеми з тарифами, бюджетами і т.д. - розповів Ігор Куц. - Кузнецовці бояться, що зміна назви призведе до додаткових значних витрат. Це показали соціологічні дослідження, опитування, які ми робили. Як би ми цього не хотіли, але відповідний закон має набрати чинності, тож ми готуємося до проведення громадських слухань, які передбачаються Законом. На сайті міської ради розміщена інформація про історію міста, про діяльність Кузнєцова, про селище Вараш. Ведуться роботи по затвердженню статуту міста, бо тільки в статуті визначається порядок проведення громадських слухань. Вони мають пройти до кінця жовтня. Там і вирішать, якою буде нова назва міста».



pic)

Чиновники заспокоюють і кажуть, що значних витрат перейменування не потребує. Ні паспорт, ні свідоцтва на право власності, ні інші документи міняти не потрібно. Єдина зміна – це вивіски на в’їздах у місто.

На сайті Українського інституту національної пам’яті розміщені інфографіки, які пояснюють, на що потрібно витратити гроші при зміні назви міста.



pic

pic

Нагадаємо, що в квітні 2015 року Верховною Радою прийнятий Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки». Він передбачає, що органи місцевої влади в шестимісячний термін після того, як закон вступить в дію, мають подати до парламенту пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів та областей, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму. У перелік 40 ймовірних міст, які треба буде перейменувати, потрапило і місто рівненських атомників – Кузнецовськ.