Емоційно, агресивно та видовищно. В регбіліг світ грає ось уже кілька століть. Але в Україні і, зокрема у Рівному - це молодий вид спорту. Проте видовищності і майстерності не бракує і в нас. Ще б пак, лише тиждень тому на рівненському стадіоні "Авангард" збірна України, до складу якої увійшли і рівненські гравці, перемогла збірну Чехії. З розгромним рахунком - 46:6.

Тільки назад або в сторону. Крім силових прийомів, гра в регбі відрізняється ще й способом передачі м`яча. А ще, окрім технічних прийомів, є і власна філософія.

Президент обласної федерації регбіліг Євген Голенко каже, навіть якщо ти далеко не силач, то регбі тебе таким зробить. А ще загартує морально.

Проте запевняє, травматичність, яку приписують регбі - надумана. І вона не більша, ніж у звичайному футболі.

Регбіст Андрій Хрусюк каже, завдяки грі в регбі травми не отримує, а вміло їм запобігає.

Андрія з регбі познайомили друзі. Проте з часом у цьому спорті залишився лише він. Каже, силова боротьба і право володіти м'ячем для нього - джерело шаленого адреналіну.

Не лише тренує, але й грає. Тренер регбійного клубу "Верес" Володимир Радчик каже: боятися болю - в регбі не грати.

Не пряником, а батогом. Володимир Радчик каже, попри те, що намагається зрозуміти кожного гравця, м`якосердим його не назвеш. За кожний непослух чи ледарство - такий собі спортивний наряд поза чергою.

Володимир Кирильчук, наймолодший регбіст у рівненській команді. Не за віком, а за досвідом, адже займається цим спортом всього рік. Проте Володимир - уже член збірної України з регбіліг. Каже - це гра для справжніх чоловіків. Рівне нська команда живе і грає, як одна сім`я. Розповідає, у них існує одне неписане правило: за будь-яких обставин не виявляти агресію один до одного, а вихлюпувати її на суперника. Незважаючи на те, що вікова різниця між багатьма рівненськими регбістами 10, а то й більше років, ні на якість гри, ні на внутрішньокомандну атмосферу це негативно не впливає.

Володимир Кирильчук каже, на початку його дружина була не в захваті від його захоплення регбі. Найбільший шок вона відчула після того, коли чоловік повернувся зі свого перших змагань.

Проте думка дружини кардинально змінилася після того, як побувала на одній із ігор. Володимир розповідає, була захоплена настільки, що вивчила правила у перший же день. Після цього в їхній сім`ї стало ще більше розуміння та взаємопідтримки. Та й сприймати травми дружина стала спокійніше.

І гравці, і тренери розповідають, головною проблемою регбі в Україні, як і будь-якого іншого командного виду спорту, окрім класичного футболу - є погане фінансування. Як наслідок - брак популярності. Як серед потенційних гравців, так і серед потенційних фанатів. Проте, як все в Україні, у Рівному регбі рятує допомога небайдужих людей, які вболівають за розвиток спорту більше, ніж усі чиновники разом взяті.