Поки Віка забавляє малих бузьків, її подруга помчала за обідом для них. За три дні, відколи буревій роз'єднав лелеченят із їхніми батьками, малі звикли до людей і дітей, а ті полюбили їх. Нині за пернатими приїхали із зоопарку. Там про біду у лелечій сім'ї дізналися із сюжету і погодилися забрати пташенят.
Те, що їхні підопічні голодні, людям - дивина. Годували їх, кажуть, часто, свіжими й добірними харчами.
Перед дорогою до звіринця їх знову годують.
Після обіду банні процедури. Дзьоби, каже працівник зоопарку, від сиру із картоплею треба вимити. Бо їхня їжа інша, ніж у курчат. У звіринці їх годуватимуть м'ясом та рибою. Згодом бузьки самі ловитимуть собі комах і жаб. Прощання із підопічними люди не витримують.
Попрощатися із малими прилетіли і їхні батьки. Зробили по колу навколо, і полетіли, кажуть люди, будувати нове гніздо. Цього разу не у дереві, а на опорі.
У звіринці безпорадних бузьків знову оглядають.
В одного ветеринар помітила ранку на крилі. Але, каже, це дрібниця - загоїться. Важливий їхній загальний стан.
Вони місяць пробудуть у карантинному приміщенні. Вхід туди заборонений. Протягом цього часу за птахами спостерігатимуть. Якщо усе буде добре, то вже у середині липня, прогнозують у зоопарку, вони навчаться літати. Тоді їх підселять до інших лелек.
