І доглядають за ними не аби-як. Бактерії дихають киснем за гроші з екологічного фонду, Натомість працюють на благо людей та природи — очищують стічні води. Як трудиться найчисельніший, але невидимий колектив водоканалу?

У довгому залізобетонному резервуарі глибиною у майже шість метрів, який комунальники називають аеротенком, забруднена вода із каналізації зустрічається із натовпом бактерій. Цей органічний активний мул очищає воду природнім шляхом. І головне, що потрібно — це кисень, який не дає загинути корисним працьовитим бактеріям. На очисних спорудах водоканалу сьогодні кипить робота. В спустошеному аеротенку нині працюють не бактерії, а слюсарі і комунальники. Вони встановлюють нову систему для подачі кисню, аби потім бактеріям краще працювалось. Очисні споруди, що на вулиці Будівельників обслуговують чи не третину міста. Тут забруднена вода проходить декілька етапів очистки. Природнім біологічним методом. За життєдіяльністю бактерій та їх працьовитістю щодня спостерігають у лабораторії підприємства. Тут перевіряють і воду що приходить через каналізацію і ту, яку повертають назад до природного середовища. За її чистоту і боряться комунальники, вдосконалюючи конструкції аеротенків. Комунальники обіцяють і далі працювати над покращанням якості стічних вод. Бо як ніхто розуміють, що їх потрібно перед спуском у відкриті водойми ретельно очищати і знезаражувати. Адже потім ці ж води стають джерелами питного та культурно-оздоровчого водокористування для місцевого населення.