З кожним роком у світі і в Україні, зокрема, все більше дітей страждає від булінгу. При цьому страждають не лише ті, кого цькують, а й ті, хто виступає у ролі булера. Чому це відбувається і яку небезпеку несе булінг, читайте у статті.

Булінг (від англ. bully - хуліган, забіяка, насильник) - психологічний терор, побиття, цькування однієї людини іншою.

Існують два його різновиди - мобінг і кібербулінг.

  • Моббінг - обзивання, непристойні жарти, плітки.
  • Кібербулінг - цькування через інтернет, соціальні мережі, телефон, електронну пошту.

ОСНОВНІ ОЗНАКИ БУЛІНГУ

  • Нерівність сил агресора і жертви.
  • Повторюваність насильства.
  • Гостра емоційна реакція жертви.

Члени колективу, де відбувається булінг, завжди виконують умовні ролі: буллер (агресор); пасивні учасники («свита»); спостерігачі; жертва.

ХТО ТАКИЙ БУЛЕР

Існує думка, що найчастіше булерами стають діти з неблагополучних сімей. Насправді, все не так. За статистикою агресорами часто стають діти з добре вираженими лідерськими якостями, впевнені в собі, з хороших сімей, але з «прогалинами» в моральному вихованні і великими претензіями до світу. Більшість булерів мають яскраво виражені нарцистичні риси характеру. Але, як не дивно, агресія у них проявляється на тлі власної низької самооцінки, тому їм весь час доводиться самостверджуватися за рахунок інших людей, доводячи власну перевагу.

СВИТА

Це найближче оточення булера: друзі або ті, для кого підтримка лідера може принести якусь вигоду. Якщо булер користується популярністю в школі, його поведінку схвалюють, сподіваючись увійти в число «обраних». А крім того, деякі роблять це з почуття самозбереження, щоб, не дай Бог, не стати наступним об'єктом для булінгу.

СПОСТЕРІГАЧІ

Ця категорія школярів не приймає участі в цькуванні або побитті, не знімає відео, не викладає інформацію в Інтернет. Вони просто стоять поруч, і навіть засуджують те, що відбувається (про себе, не вголос), але щось зробити на захист дитини, яку ображають, бояться. До речі, саме в цій групі найчастіше знаходиться людина, яка не витримує моральної напруги і доводить про ситуацію до відома дорослих.

ХТО МОЖЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ЦЬКУВАННЯ?

Хто завгодно. Передбачити це неможливо. Жертвою може стати абсолютно будь-яка дитина. Але найчастіше в їх число потрапляють ті, хто виділяється із загальної маси - дивно одягнений, неохайний, має незвичайні звички, дивацтва в поведінці. Потенційними жертвами є і емоційно нестабільні діти, яких можна швидко вивести з себе.

Булінг - проблема підлітків. Дійсно, проблема булінгу найчастіше виникає в підлітковому середовищі. Пояснюється це в тому числі фізіологічними особливостями організму підлітків в силу віку, а саме - префронтальна кора головного мозку, що відповідає за контроль ситуації і оцінку серйозності її наслідків у цьому віці ще до кінця не сформована. Тобто тінейджери поки ще не можуть адекватно оцінити ні складність ситуації, ні її наслідки. Та й самі дорослі подають їм безліч прикладів, засуджуючи людей за інші погляди на життя, жартуючи, розпускаючи плітки. Діти копіюють їх, але на відміну від старших, йдуть далі слів, переходячи до справи. Тобто до психологічного терору додається ще й фізичний.

ЯК НЕ ПРОПУСТИТИ ПРОБЛЕМУ?

Не кожна дитина готова прийти і прямо розповісти батькам або вчителю, що у нього проблеми з ровесниками. По-перше, багато хто думає, що пару-трійку днів неприємностей можна пережити, не страшно. А далі все налагодиться саме собою. Небезпечна помилка! Чим далі втягується весь колектив у булінг, тим складніше вибратися з нього. Поступово дитина ризикує перетворитися в ізгоя.

По-друге, деякі батьки спочатку налаштовані так, що дитячі проблеми - це щось несерйозне. «Які можуть бути неприємності в їхньому віці, крім низьких оцінок з предметів?», - вважають вони. На жаль, без втручання дорослих в більшості випадків проблему не вирішити. Так як не пропустити перші ознаки?

Зверніть увагу на самопочуття і поведінку дитини! Першими «дзвіночками» того, що вона стала жертвою цькування, можуть бути:

  • вічно поганий настрій;
  • зниження або навпаки - неприродне для дитини підвищення апетиту;
  • часті прохання залишитися вдома під будь-яким приводом;
  • його не запрошують на загальні свята, дні народження;
  • він не запрошує однокласників до себе додому;
  • дитина не ділиться враженнями про школу і однокласників, закривається при спробі заговорити на цю тему;
  • уникає загальношкільних заходів;
  • ходить з опущеними плечима;
  • стала дратівливою, агресивною по відношенню до молодших братів і сестер, до тварин.

Є таке? Варто зазначити, що дані ознаки необов'язково говорять про те, що дитину «травлять» в школі, можливо, вони проявляються як особливості поведінки в підлітковий період. Але навіть якщо справа не в цькуванні - наявність декількох з них вже свідчить про те, що дитині потрібна ваша підтримка.

НАСЛІДКИ БІЛЛІНГУ

Вони можуть бути самими руйнівними, аж до самогубства. Жертви булінгу прогулюють школу, не встигають у навчанні, що само по собі не сприяє успішності у дорослому житті. Крім того, люди, які перенесли в дитинстві подібні страждання, ставши дорослими, набагато частіше за однолітків хворіють і мають серйозні психологічні проблеми.

ЯК БОРОТИСЯ З БУЛІНГОМ?

Тут допоможе тільки комплексний підхід, стверджують психологи. Процес цей тривалий, складний, але цілком дієвий і реальний. Ні в якому разі не можна відпускати ситуацію на самоплив! Це загрожує неприємними наслідками не тільки жертві (хоча той, кого переслідують, звичайно, страждає найбільше), а й усім учасникам конфлікту: психологічну травму одержує не тільки жертва булінгу, страждає психіка і спостерігачів, і самого агресора.

ДІЇ БАТЬКІВ ЖЕРТВИ

Будьте терплячі, проявляйте емпатію, думайте, уважно слухайте. Переконайте дитину в тому, що ніхто і ніколи не заслуговує бути жертвою булінгу. Якщо він розкрився перед вами, не біжіть розбиратися в школу! Учитель не міг не бачити, що відбувається, і максимум, що він скаже класу: «Не чіпайте такого-то ...!» Це може ще більше погіршити відносини в класі. Можна обережно поговорити з батьками кривдника, спробувати з'ясувати справжню причину конфлікту. Можливо, спільними зусиллями його вдасться вирішити. Якщо дитина не відкривається перед вами, ви впевнені, що у нього проблеми, але він мовчить, - йому і вам потрібна термінова консультація психолога!

А ЯКЩО КРИВДНИК - ВАША ДИТИНА?

Карати безглуздо, так ви тільки зміцните його в думці «Хто сильніший, той і правий». Необхідно створити обстановку, в якій він перегляне свою поведінку. В ідеалі - замінити бажання заподіювати шкоду бажанням бути добрим до інших. Як це зробити? Дозвольте дитині усвідомити, що ж саме він зробив неправильно, допоможіть йому знайти способи виправити ситуацію. Задавайте йому такі ж питання, які ви задали б, якби він був не агресором, а жертвою булінгу. Пам'ятайте, що до такої поведінки дитини призводить внутрішній дискомфорт, невпевненість в собі, низька самооцінка.

Коли людина сприймає себе позитивно - їй не потрібно нікого ображати, щоб самоствердитися за чужмй рахунок. Не втомлюйтеся нагадувати дитині про те, що це не він поганий, а його поведінка, і вона йому зовсім не підходить. І ще одне: дуже багато залежить від культури спілкування в родині. Не давайте дітям приклад, як не треба себе вести. Інакше вимагати від них «правильного» з вашої точки зору поведінки буде абсолютно безглуздо.

ЩО ПОЧИТАТИ ПРО БУЛІНГ?

  1. Девід А. Лейн - Шкільне цькування (буллінг).
  2. Таттум Д. П. - Насильство і агресія в підліткових колективах.
  3. Вільям Голдінг - Повелитель мух.
  4. Джоді Піколт - Дев'ятнадцять хвилин.
  5. Сабіне Досанов - 52 способи допомогти дитині вижити в школі.

Читайте також: Як боротися зі звичками, які крадуть ваше щастя